Інформатизація Освіти
Згідно Концепції національної програми інформатизації - інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Серед них – розвиток особистості, індивідуалізація навчання, організація систематичного контролю знань, можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо.
Результатами інформатизації освіти мають бути:
- розвиток інформаційної культури людини (комп'ютерної освіченості);
- розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів;
- скорочення терміну та підвищення якості навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів;
- інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності;
- удосконалення управління освітою;
- кадрове забезпечення усіх напрямів інформатизації України шляхом спеціалізації та інтенсифікації підготовки
відповідних фахівців.
Рівень розвитку країни значною мірою визначається рівнем розвитку освіти,
яка повинна на нинішньому етапі розвитку цивілізації швидко й адекватно
реагувати на потреби суспільства, позбавляючись шляхом проведення кардинальних
реформ притаманного теперішній освіті консерватизму. Одним із важливих чинників
реформування освіти є її інформатизація. Побудова ефективних систем
інформатизації освіти з урахуванням світового досвіду, особливостей і реалій
стану вітчизняної освіти – одна із актуальних і важливих наукових і практичних
проблем.
Різним аспектам
інформатизації освіти присвячені численні дослідження. Проте загальні методи і
закономірності створення і використання засобів і систем інформатизації освіти
з урахуванням необхідних напрямків реформування освіти, видів діяльності, що
здійснюються в системі освіти, сучасного стану інформатизації освіти і розвитку
галузі інформаційних технологій в Україні, досліджені недостатньо. До основних
публікацій, у яких висвітлені деякі аспекти зазначених загальних питань, можна
віднести Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства
в Україні на 2007–2015 роки» [1], у якому, зокрема, дана оцінка нинішнього
стану інформатизації освіти України і визначені основні напрямки її розвитку, статтю
В.Г. Кременя [2], в якій
наведені основні напрямки реформування освіти України, і статтю Б.М.Богатиря [3], у якій пропонуються деякі
загальні підходи до вирішення проблем інформатизації системи освіти Російської
Федерації. Проте публікації, у яких висвітлювалося б питання відповідності
існуючих засобів інформатизації вимогам реформування освіти і визначалися б
напрямки досліджень, які необхідно здійснити, щоб забезпечити побудову
ефективних систем інформатизації освіти, нам не відомі. Ціль цієї статті –
якоюсь мірою заповнити цю прогалину.
Нині, на жаль, в
Україні рівень інформатизації суспільства в цілому і освіти зокрема суттєво
нижчий рівня інформатизації суспільства й освіти розвинутих країн.
Важливою віхою у
створенні інформаційного суспільства в Україні в цілому і інформатизації освіти
зокрема повинен стати прийнятий 9 січня
2007 року за № 537-V Верховною Радою України Закон України «Про основні засади
розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» [1].
У Законі
констатується, що ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно
із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та
можливостям України. Наведені причини відставання, серед яких:
·
ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових
ресурсів, спрямованих на інформатизацію, впровадження ІКТ у
соціально-економічну сферу, є низькою;
·
розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери
недостатній;
·
рівень комп’ютерної та інформаційної грамотності населення є
недостатнім, упровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ –
повільним;
·
рівень державної підтримки виробництва засобів
інформатизації, програмних засобів та впровадження ІКТ є недостатнім, що не
забезпечує всіх потреб економіки і суспільного життя;
·
спостерігаються нерівномірність забезпечення можливості
доступу населення до комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблення «інформаційної
нерівності» між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення.
У Законі вказано також, що розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним із пріоритетних напрямів державної політики.
Серед основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні, зокрема, названі:
·
прискорення розробки та впровадження новітніх
конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя;
·
забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності
населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання
новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості;
·
створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед
у сферах охорони здоров’я, освіти, науки, культури, охорони довкілля.
Основними напрямами
розвитку інформаційного суспільства в Україні, зокрема, визначені:
·
надання кожній людині можливості для здобуття знань, умінь і
навичок із використанням ІКТ під час навчання, виховання та професійної
підготовки;
·
створення умов для забезпечення комп’ютерної та інформаційної
грамотності усіх верств населення, створення системи мотивацій щодо впровадження
і використання ІКТ для формування широкого попиту на такі технології в усіх
сферах життя суспільства.